БРИ́ТТИ, ів, мн. (одн. бритт, а, чол.).
1. іст. Назва кельтського народу, який колись населяв Англію.
2. книжн., заст. Англійці. Так ось вона — ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий бритт (Микола Бажан, Роки, 1957, 179).