БРИШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поводитися чванливо; чванитися, задаватися. Голову змінили, щоб не бришкав, що «ось ми то!..» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 305); [Храпко:] Правду кажучи, що з того, що ти будеш бришкати та вгору нестись (Панас Мирний, V, 1955, 173).
БРИШКАТИ
Тлумачення слова