БРИЛЬЯ́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до брильянт; // Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами. І Антося сама зареготалася щирим реготом, мабуть, з свого брильянтового намиста (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 186). ▲ Зелень брильянтова див. зелень.