БРИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває або виявляє огиду до чого-небудь гидкого. Будучи зразком чистоти й охайності, медичний працівник не повинен бути бридливим (Загальний догляд за хворими, 1957, 32);
// Який є виявом або вираженням огиди до кого-, чого-небудь. Січкар примічає бридливі складки біля вуст Горицвіта (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 36); Губи її мимохіть склалися в бридливу гримасу (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 25).
БРИДЛИВИЙ
Тлумачення слова