БРУТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження і т. ін.). Він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а все або з гнівом, або з кпинами (Іван Франко, VII, 1951, 191); Серце народу! Надто багато пережило воно глибоко несправедливого, брутального, звірячого від фашистських лютих собак (Павло Тичина, III, 1957, 174); Відчувала, що, над нею хочуть учинити щось гидке, брутальне… (Яків Качура, II, 1958, 12); Він закінчив [розмову] брутальною лайкою й, поставивши пляшку на стіл.., рвучко вихопився з підвалу (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 129).
2. зах. Великий, сильний. Намети оказалися [виявилися] дуже марною охороною проти такої брутальної студені (Ольга Кобилянська, II, 1956, 129).