БРУ́СТВЕР, а, чол., військ. Земляний насип або кам’яне підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню. Савченко з автоматом у руці вискочив на бруствер і побіг вперед (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 71); Схопив бінокля Гризлов і застиг на кам’яному бруствері окопу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 276).
БРУСТВЕР
Тлумачення слова