БРУСО́ЧОК, чка, чол. Зменш. до брусок 1. Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 99); Вийняла [мати] брусочок мила.., рушника вишиваного із скрині добула (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 132); На шиї — широкий ремінь акордеона, маленькі брусочки клавішів сяють перламутром (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 422).
БРУСОЧОК
Тлумачення слова