БРУЩА́ТКА, и, жін.
1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.
2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 141).
БРУЩАТКА
Тлумачення слова
БРУЩА́ТКА, и, жін.
1. Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків.
2. розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом. Брущатка кінчалась; далі йшов брук із дикого каменю (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 141).