БРУ́ДНО. Присл. до брудний. У двері грюкає прикладом вартовий, брудно лається (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 131); Брудно і неохайно написана робота;
// у знач. присудк. сл. Там [у другій кімнаті] було теж брудно й безладно (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 17).
БРУДНО
Тлумачення слова