БРОВКА, и, жін. Те саме, що брівка2. Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (Олесь Гончар, I, 1954, 409); Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 119).
БРОВКА
Тлумачення слова
БРОВКА, и, жін. Те саме, що брівка2. Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту (Олесь Гончар, I, 1954, 409); Шуріпа ішов бровкою понад самою дерезою (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 119).