БРО́НЗОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до бронза 1;
// Зробл. з бронзи. — Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 383); Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Остап Вишня, I, 1956, 302).
2. Який має колір бронзи; золотисто-коричневий. Гаряче світло грало на запеченому бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 275).
▲ Бронзовий вік — період в історії людства, коли поряд з кам’яними були поширені вироби з бронзи. Бронзовим віком називають наступну за мідним віком епоху. В цей час у виробництві знарядь праці та зброї, крім каменю, застосовували бронзу (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 85); Як відомо, на берегах і на островах [Дніпра] жили люди кам’яного і бронзового віків (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 139); Бронзова хвороба, мед. — хвороба надниркових залоз, що викликає бронзове забарвлення шкіри.