БРОНЕТРАНСПОРТЕ́Р, а, чол. Бойова броньована машина для перевезення піхоти на поле бою і для розвідки. З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 377).
БРОНЕТРАНСПОРТЕР
Тлумачення слова