БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, чол. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Леся Українка, V, 1956, 404); До Одеси прибув броненосець «Потьомкін», і на ньому матроси підняли червоний прапор (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 96).
БРОНЕНОСЕЦЬ
Тлумачення слова