БРЯЗКУ́ЧИЙ, а, е. Який бряжчить. Співав [Т. Шевченко] про чесну боротьбу, Про сором кайданів брязкучих (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 223); Напою ж я тебе із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Андрій Малишко, I, 1956, 65).
БРЯЗКУЧИЙ
Тлумачення слова