БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ, я, сер. Те саме, що брязкальце. З хати чуються заливчасті перебори гармонії, торохтіння бубона з мідними брязкотельцями (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 75); * У порівняннях. Знову пивниця втонула в гучних, як дитяче брязкотельце, мелодіях оркестру (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 135).
БРЯЗКОТЕЛЬЦЕ
Тлумачення слова