БРЯЖЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням бряжчати і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (Нечуй-Левицький, III, 1956, 45); Чулися крики, бряжчання зброї (Андрій Головко, I, 1957, 72).
БРЯЖЧАННЯ
Тлумачення слова