БРЕХУ́ХА, и, жін., розм. Те саме, що брехунка. Ірися.. Завзятіша од всіх брехух (Іван Котляревський, I, 1952, 175); — Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха..! — сказав Мельхиседек до своєї жінки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59); Ця дика вигадка.. вигрівалася в середовищі брехух (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 313).
БРЕХУХА
Тлумачення слова