БРА́УНІНГ, а, чол. Пістолет особливої системи. І навіть браунінг ховає дві кулі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 187); Щорс стояв перед повстанцями без коня і шаблі, з одним лише маленьким браунінгом біля пояса (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 98).
БРАУНІНГ
Тлумачення слова