БРА́ТИК, а, чол. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості, Та поставив кониченька Та на довгім помості (Українські народні ліричні пісні, 1958, 441); Ані братика я, Ні сестрички не знала, Меж чужими зросла, І зросла — не кохалась (Тарас Шевченко, II, 1963, 8).
БРАТИК
Тлумачення слова