БРАТУ́ХА, и, чол., фам. Брат (у 1, 3 знач.). А братуха встав та й каже: «Стійте, хлопці, підождіть!» (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 188); [Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Леся Українка, II, 1951, 520); Братуха зібрався вийняти гроші з скрині й перекласти в кошик (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 389).
БРАТУХА
Тлумачення слова