БРАТОЛЮ́БНИЙ, а, е, заст. Який проявляє до людей таку любов, як до братів. [Калеб:] Учитель наш, ти знаєш, братолюбний (Леся Українка, III, 1952, 69);
// Який виражає таку любов. Заспівають гуртом братолюбний псалом, В спільній праці зміцнять свої руки (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 111).
БРАТОЛЮБНИЙ
Тлумачення слова