БРАКОРО́Б, а, чол., зневажл. Той, хто в роботі дає брак (див. брак 2). — Ти, Давид, не покривай мені бракоробів! Не в цьому дружба народів! Дружба народів у бою! (Юрій Яновський, I, 1954, 240); Бракороб і нероба — одна хвороба (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 389).
БРАКОРОБ
Тлумачення слова