БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ, льця, чол., рідко.
1. Психічнохвора, божевільна людина.
2. зневажл. Про нерозсудливу, нерозважливу людину. Погана справа!.. Лихий поніс його туди, до тих божевільців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 163).
БОЖЕВІЛЕЦЬ
Тлумачення слова
БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ, льця, чол., рідко.
1. Психічнохвора, божевільна людина.
2. зневажл. Про нерозсудливу, нерозважливу людину. Погана справа!.. Лихий поніс його туди, до тих божевільців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 163).