БОЖЕ́СТВЕННИЙ, а, е.
1. Прикм. до божество 1. Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 465); Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. висунули теорію про безперервне виникнення матерії з «нічого» (Наука і життя, 5, 1958, 58).
2. Пов’язаний з релігією; церковний. Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 170).
3. заст. Надзвичайно гарний; чудовий. — Божественна поезія! високі думи! — говорили разом Дашкович і Радюк (Нечуй-Левицький, I, 1956, 558).