БОВДУРИ́ТИСЯ, ться, недок., діал. Збиратися клубами, купою, стовпом. Тут бовдуривсь туман у яр лісистий (Іван Франко, XIII, 1954, 175); На суворому небі неспокійно бовдурились багрянисті дими й хилиталися в темряві (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 127).
БОВДУРИТИСЯ
Тлумачення слова