БОВ, виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона й інших предметів, об які чим-небудь б’ють. Тільки що я налаяла його [чоловіка], а тут дзвін до церкви: бов! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 285); Важко впав перший звук [дзвона].. За ним другий, третій… Бов… бов… бов… (Олесь Донченко, III, 1956, 114).
БОВ
Тлумачення слова