БОТИ́НКИ, ів, мн. (одн. ботинок, нка, чол.), розм., рідко. Те саме, що черевики. Він був у фраку, в палевих рукавичках.., в ботинках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 22).
БОТИНКИ
Тлумачення слова