БОТИ, ів, мн. (одн. бот, а, чол.).
1. Зимове взуття, яке носять поверх черевиків. Ніна скинула шубку, боти (Олесь Донченко, V, 1957, 355);
// Високі калоші (переважно гумові). Промивальники [паровозів] в гумових ботах з брандспойтами в руках метушились і кричали (Олесь Донченко, I, 1956, 418).
2. заст. Чоботи з короткими халявами. Та на козаку боти, та на козаку нові (Словник Грінченка).