БОСОНІЖКА

БОСОНІ́ЖКА, и, жін. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася, як почує, що дід говорить і сміється, зараз собі теж піддзвонює… (Марко Вовчок, I, 1955, 338); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці (Леся Українка, II, 1951, 212);  * Образно. Липневий день мандрує пішки, Казки нашіптує малечі. Берези, ніжні босоніжки, Задумались про синій вечір (Андрій Малишко, I, 1956, 281).