БОСО. Присл. до босий. Ось чути тихі-тихі кроки, немов хтось.. ходить босо (Іван Франко, VII, 1951, 133);
// у знач. присудк. сл., рідко. Уже й посіли [рибалки] наоколо, І спогадів струмок тече, Що їм і босо, їм і голо, І в люту зиму гаряче (Андрій Малишко, I, 1956, 318).
БОСО
Тлумачення слова