БО́РТНИК, а, чол., заст. Той, хто займається бортництвом. Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців.. — ось життя колишнього Дикого Поля — степового Правобережжя (Юрій Яновський, V, 1959, 148); Все життя ішло в напрузі У бортника і сіяча: Козак при неводі й при плузі Не випускав із рук меча! (Максим Рильський, Сад.., 1955, 19).
БОРТНИК
Тлумачення слова