БО́РОШНО, а, сер.
1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука. Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875); А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна… (Панас Мирний, II, 1954, 46); Виносить мати коржиків із молодого борошна (Андрій Малишко, I, 1956, 273).
2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини. Риб’яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 614); Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.