БОРОДАЧ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. Б
  3. БО
  4. БОРОДАЧ
Тлумачення слова

БОРОДА́Ч, а, чол.

1. розм. Бородата людина. Чутно було: п’яними голосами тоненько бородачі виводили «Лучинушку» (Панас Мирний, II, 1954, 127); Янош і бородач засміялися хриплим іржавим сміхом (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 160).

2. Великий хижий птах з пір’ям навколо шиї, схожим на бороду; живиться падлом.

3. (Andropogon). Багаторічна південна злакова рослина.