БОРЛА́К, а, чол., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 307).
БОРЛАК
Тлумачення слова
БОРЛА́К, а, чол., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 307).