БОНАПАРТИ́ЗМ, у, чол. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній обстановці, коли контрреволюційний уряд, спираючись на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу. Бонапартизм є лавірування монархії, що втратила свою стару, патріархальну або феодальну, просту і суцільну, опору… (Ленін, 15, 1949, 233).
БОНАПАРТИЗМ
Тлумачення слова