БО́МКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням бомкати і звуки, утворювані цією дією. І туди [на острів] не долітає Дзвін глухий, нудний, безсилий, Теє бомкання сумнеє (Леся Українка, IV, 1954, 177); Відлунням котилося бомкання дзвона з церковної вежі (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 188).
БОМКАННЯ
Тлумачення слова