БО́ЛІСНИЙ, а, е.
1. Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий. Вид [жінки] болісний, жовтий, — тільки одні очі.. блищали якимсь божевільним світом… (Панас Мирний, II, 1954, 145); Худощавий на лиці, аж болісний якийсь, промовець покорив безмежною щирістю і силою переконань (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 69).
2. Викликаний, спричинений болем, болями; пов’язаний з хворістю. Болісний стогін мимоволі розіпнув її вуста (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 87).
3. перен. Тяжкий, болючий. У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Українська література, 9 клас, 1957, 292);
// Скорботний, сумний, тужливий. Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навіває болісні думки (Михайло Стельмах, II, 1962, 77); Ніби всміхнувся [Саїд], хоч від цього болісного сміху плакати хотілося (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 337).