БОЛІ́ННЯ, я, сер.
1. Стан за значенням боліти2; муки, страждання. Він разом з ним жив, він вкупі з ним ділив і радощі й боління (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 240); Всі боління переборюйте й вагання. Хай живе святе горіння й братнє поміж нас єднання! (Павло Тичина, II, 1957, 240).
2. розм., рідко. Стан за значенням боліти3. Геть боління!.. Я дужий віднині (Павло Грабовський, I, 1959, 264).