БОЛІ́ЛЬНИК, а, чол., розм. Завзятий любитель спортивних змагань, що пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з команд; уболівальник. Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи. Болільники уважно стежать за їх грою (Андрій Головко, I, 1957, 395); Матч [футбольний] закінчився перемогою господарів поля, і болільники розходились у піднесеному настрої (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 261).
БОЛІЛЬНИК
Тлумачення слова