БОКУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Ухилятися від кого-, чого-небудь, сторонитися, уникати когось. Бокує чогось від мене (Словник Грінченка); Від читальників він завсіди бокував (Лесь Мартович, Тв., 1954, 113); Він бокував від її тривожно вивідуючих очей (Ольга Кобилянська, I, 1956, 392).
БОКУВАТИ
Тлумачення слова