БОКОВИ́Й, а, е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Панас Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Іван Франко, III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); З бокових дверей увійшов командуючий військовою округою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 80).
БОКОВИЙ
Тлумачення слова