БО́КОМ, присл. Не прямо, а боковою частиною. Побіг старий не просто — боком І ввесь од радості згорів (Іван Котляревський, I, 1952, 152); Він ліг боком і лежав тихо (Панас Мирний, I, 1954, 321); Економ насунув шапку і якось боком просунувсь крізь юрму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 82); Іти можна лише боком, виставляючи плече вперед (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 19).
БОКОМ
Тлумачення слова