БОКАСА, присл., розм. Боком. А кінь жахається да рже, На дибки спиниться да гривою мотає, То піде І бокаса, то б’ється і кусає (Євген Гребінка, I, 1957, 68); Кинувся вбік.. вороний, пішов бокаса в степ (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 409).
БОКАСА
Тлумачення слова