БО́ЙНЯ, і, жін.
1. Спеціально устатковане приміщення для забою худоби; різниця. Хотілося.. звільнити безпорадний і покірливий гурт людей, який жене він [Сафар] на продаж, як отару до боєнь… (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 187).
2. перен. Масове вбивство людей; бійня, різанина. 9-го січня була бойня в Петербурзі.. (Ленін, 8, 1949, 114).