БОГОБУДІВНИ́К, а, чол., іст. Прихильник або послідовник богобудівництва. Боротьба Леніна проти ліквідаторів, одзовістів, махістів і богобудівників дістала гарячу підтримку в партійних організаціях Росії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 112).
БОГОБУДІВНИК
Тлумачення слова