БОГЕ́МА, и, жін.
1. збірн. У буржуазних країнах — матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно. В п’єсі «Житейське море» опукло.. показаний побут театральної богеми, куди потрапляє Іван Барильченко (Максим Рильський, III, 1955, 286).
2. перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції.