БОГАТИ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до богатир. До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Микола Бажан, I, 1946, 115).
2. Такий, як у богатиря, власт. богатиреві; могутній, великий. Випростався [Кузьменко] на весь свій богатирський зріст (Андрій Головко, II, 1957, 545).
♦ Богатирський сон — дуже міцний, глибокий сон. Мій приятель заснув богатирським сном (Олесь Донченко, VI, 1957, 366).