БОЧОК, чка, чол. Зменш до бік 1. Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим (Марко Вовчок, I, 1955, 377); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку, Або на лапки морду клав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 151).
БОЧОК
Тлумачення слова