БОЧІ́ВКА, и, жін., діал. Бочка, діжка. Заходилася [Меланія].. укладати заховане під сидінням добро: горщик з топленим маслом, бочівку з бринзою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 458); * У порівняннях. Пан директор.. колишеться, як бочівка, коридором (Марко Черемшина, Вибр., 1952, 292).
БОЧІВКА
Тлумачення слова