БОБИК

БО́БИК, а, чол.

1. Зменш. до біб; одна насінина бобової рослини.

2. Стручок бобу. На рослинах попелиця заражає стебла, бутони, квітки і молоді бобики (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 246).